НАТОЩАКА́, присл., розм. Те саме, що натще. Не вечерявши, та натощака ж і по селу блукав [Хома] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 235).
НАТОЩАКА́, присл., розм. Те саме, що натще. Не вечерявши, та натощака ж і по селу блукав [Хома] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 235).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 216.