НАТОВКМАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТОВКМАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Щільно наповнювати чимось; набивати, напихати. Ними [трупами] завантажували цілі ешелони, натовкмачували, аби більше влізло (Яків Качура, II, 1958, 359); * Образно. Натовкмачать якихсь індивідуалізмів тощо, так що аж язик отерпне, поки вимовиш (Тарас Шевченко, I, 1951, 374).