НАТРЯСТИ́СЯ, суся, сешся, док., розм. Багато,
довго потрястися. Я теж деколи їжджу [у вагончиках]:
натрясешся за дорогу, сидиш, зігнешся — коліна вище
вух! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 192);
// Довго потремтіти,
подрижати. Натрястися від холоду.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 218.