НАТРУ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАТРУЇ́ТИ, трую, труїш, док., перех. Знищувати отрутою яку-небудь кількість когось, чогось. Натруїти ховрахів; Натруїти мух; Натруїти тарганів.
НАТРУ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАТРУЇ́ТИ, трую, труїш, док., перех. Знищувати отрутою яку-небудь кількість когось, чогось. Натруїти ховрахів; Натруїти мух; Натруїти тарганів.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 218.