НАТРУШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТРУСИТИ, трушу, трусиш, док., перех., розм.
1. Трусячи, насипати яку-небудь кількість чогось. Дід із свого ріжка натрусить чортові табаки, а чорт йому натрушує своєї (Олекса Стороженко, I, 1957, 87); Він вивернув кишені, натрусив хлібних крихт і вкинув у воду (Олесь Донченко, VI, 1957, 261); * Образно. Життя немало натрусило смутку в душу старого (Михайло Стельмах, I, 1962, 339).
2. Трусячи дерево, збивати з нього яку-небудь
кількість плодів. З кошиком у руках ходила Віра в саду,
визбируючи між травою червиву падалицю, що її за ніч
натрусив з яблунь вітер (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 157).
♦ Натрусити кулів — заготовити за допомогою
трусіння певну кількість снопів нем'ятої відбірної соломи
для покриття будівель. — Збудували ми хліва, навіть
обмастили без толоки, за гроші, своїх кулів натрусили,
сніпків з них накрутили і ними вшили (Василь Кучер,
Прощай.., 1957, 193).