НАТУРАЛІ́СТ, а, чол.
1. Людина, яка займається дослідженням природи; природознавець. За спостереженнями американського натураліста А. Вудкука, дельфін, граючись, випереджає корабель, що йде із швидкістю 10 вузлів і протягом багатьох годин «лідирує», тобто пливе поперед нього (Знання та праця, 1, 1966, 6); Тут же — школа з дослідним сільськогосподарським полем, з садком і городом, де юні мічурінці, юні натуралісти природу вивчають... (Остап Вишня, II, 1956, 8).
2. Послідовник натуралізму (у 2 знач.). Кропивницький умів відбирати типові явища в житті і вносив їх у свої п'єси не копіюючи, як це робили натуралісти, а художньо осмисливши (Збірник про Кропивницького, 1955, 127); Дійсність подавалась натуралістами не в її істотних проявах,.. а в зображенні малохарактерних, поодиноких явищ (Українське радянське кіномистецтво, II, 1959, 71).