НАТИРАТИ, аю, аєш, недок., НАТЕРТИ, тру, треш, док., перех.
1. чим і без додатка. Намазуючи,
покриваючи чим-небудь, розтирати або, тручи, намазувати,
покривати чимось. Вони зовсім вибилися зо сну і почали
водою натирати йому [дідові] ноги й груди (Іван Франко, VI,
1951, 195); Старий козак у благенькій киреї набрав
повні жмені сипучого снігу й почав ним натирати вуха
(Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 8); Він зараз дістав
іорданської води та й звелів Насті, щоб нею натерла Марусі
бік (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 82); Втрете, натерши шию й
обличчя милом, він наливає до вмивальника останню воду
з відра (Микола Трублаїні, I, 1955, 94);
// Натискаючи чим-небудь,
терти.
2. чим і без додатка. Начищати до блиску, тручи
чим-небудь або втираючи що-небудь. Дід Григорій і не
виходив з церкви. Натирав ставники самоварною мастю,
щоб аж горіли (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 56);
[Сухарик:] Якщо у вас хороша квартира, її треба
фарбувати, білити, натирати паркет (Іван Кочерга, II, 1956, 328);
Крім Марисі, прислуговує ще старша жінка Янова, до
обов'язків якої входить наносити дрова з підвалу,
витріпати килим та доріжки, натерти підлоги (Ірина Вільде,
На порозі, 1955, 131).
До блиску натирати див. блиск.
3. Тручи, завдавати болю, пошкоджувати шкіру
і т. ін. Тендітне біле тіло [Параски] не тонкого льону
сорочка прикриває, а матірка з десятки натирає його
до розчосу (Панас Мирний, IV, 1955, 33); Десь з-під фронту
колгоспники.. женуть худобу в евакуацію, і корови тужно
ревуть.., спотикаються, натираючи ногами давно
недоєні, порозбухалі вим'я (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 89);
— Клятий черевик ногу натер на п'яті, то не можу
спішити (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 97).
♦ Натирати (натерти) мозолі (мозоля): а) довго
тручи чим-небудь шкіру, призводити до виникнення
рогового шару в певних місцях. На полі й перші мозолі
натер, а з ними то вже й у забій спустився (Андрій Головко,
Мати, 1940, 45); б) багато і наполегливо працювати.
Такого таланту, як у Павла, ще не було в нашім роду.
Проте нехай він не задається. Йому ще — натерти не
одного мозоля, доки видряпається на ту свою поетичну
гору (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 217).
4. Подрібнювати тертушкою або розтирати чим-небудь.
Вона знайшла ріпу, натерла на тертушку і
обліпила Христі червоні пальці (Панас Мирний, III, 1954, 77);
// Подрібнюючи тертушкою або розтираючи чим-небудь,
виготовляти певну кількість чогось. Ми натерли з
свіжого березового віника «тютюнового» порошку (Леонід Смілянський,
Сашко, 1957, 225).
5. с. г. Звільняючи стебло конопель від костриці,
виготовляти певну кількість волокна. Пряжі теж
чимало наготовили — натерли, начесали (Костянтин Гордієнко, Чужу
ниву.., 1947, 137).
♦ Натерти перцю в ніс — завдати клопоту,
неприємностей, досадити кому-небудь чимось. Натер йому перцю
в ніс (Номис, 1864, № 3970).