в означеннях
Тлумачення, значення слова «навалювати»:

НАВАЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАВАЛИТИ, валю, валиш, док., перех.

1. Накладати, звалювати на кого-, що-небудь. Ви біжіть по підводу, під'їздіть, навалюйте ведмедя на гарбу, урочисто везіть додому (Остап Вишня, II, 1956, 154); На санчата дрова навалили, Поховали вбитих — та й у путь (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 9);
//  перен. Покладати на кого-небудь щось обтяжливе. [Наталя:] У мене до вас маленька справа, [Ярчук:] Наваліть на мене хоч цілу гору... (Іван Микитенко, I, 1957, 383).

2. Нагромаджувати, насипати що-небудь у великій кількості. Вже майже біля шкільного городу рилися в землі екскаватори, навалювали гори піску, чаділи їдким перегаром (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 195); Цілі гори дров навалили [селяни] коло кождої хати (Іван Франко, VIII, 1952, 83);
//  безос. Снігу навалило вище колін (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 9).

3. тільки док., безос., розм. Скупчитися, зібратися у великій кількості. Навалило багато народу; Навалило молодиць стільки, що трохи дяка не задавили (Панас Мирний, I, 1949, 300).

4. розм. Безладно, недбало кидати, накладати багато чого-небудь. [Шалімов:] Послухайте, товаришу Васильєв. Які це речі в моїй кімнаті? .. Навалили повну кімнату якихось ящиків (Іван Кочерга, II, 1956, 9).
Навалити валу — виготовити товсті нитки з клоччя.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 24.

Коментарі (0)