в означеннях
Тлумачення, значення слова «наварювати»:

НАВАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАВАРИТИ, варю, вариш, док., перех. і без додатка.

1. Варячи, готувати яку-небудь кількість їжі. — Ти мені [жінко] там не дуже напікай та наварюй! Я тобі на це й грошей не дам (Нечуй-Левицький, I, 1956, 140); — Навариш завтра мамалиги? Я кукурузи принесу (Тарас Шевченко, I, 1951, 369); — За здоров'я мого брата коваля, що пригрів мене, і за його милу дружину, що наварила нам оцих страв! (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 35).

2. Виготовляти варінням яку-небудь кількість сталі. Наварити сталі.

3. Подовжувати який-небудь металевий виріб, приварюючи до нього шматок металу. Робочі органи культиваторів наварюють сормайтом (Радянська Україна, 26.IV 1961, 2); Туди до нього чи то підкувати коня, чи наварити леміш.. ішли й ішли люди (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 95);
//  Приробляти зварюванням; приварювати. Цим шлангом під тисненням шести атмосфер піде повітря, розбризкає, видме геть залишки металу і шлаку, і тільки тоді можна буде наварити свіжий магнезит на під і залатати цю прокляту вибоїну (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 11).
Наварити ґулю (пруга і т. ін.) — ударами викликати якісь хворобливі явища у кого-небудь. У нього був такий вигляд, ніби йому щойно у кабінеті [директора заводу] наварили гулю (Яків Баш, Надія, 1960, 98); Його рана в плече була дуже незначною: так собі вшкрябнуло, пруга наварило та й усе (Іван Ле, Вибр., 1939, 69); Наварити каші (пива) — наробити, натворити чого-небудь небажаного, неприємного. — Ти чого тут? — призро глянувши на Василя, спитав він. — А твоє яке діло? — Наварив, кажеш, каші! (Панас Мирний, IV, 1955, 198); Одні лише співчували йому пошепки, озираючись, щоб ніхто їх не почув. Другі уникали розмови з ним. Мовляв, сам наварив каші, сам і їж (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 170); — Ми тепер самі дамо з верховодами раду. Та й люди наші наварили спочатку пива, а тепер і від шуму відмовляються (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 650).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 26.

Коментарі (0)