в означеннях
Тлумачення, значення слова «наважувати»:

НАВАЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВАЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. розм., рідко. Зважувати, відважувати велику кількість чого-небудь.

2. діал. Накладати, навантажувати велику кількість чого-небудь. Наважили чумаченьки та три вози солі (Павло Чубинський, V, 1874, 1037).

3. діал. Навалюючись, лягаючи на кого-, що-небудь, тиснути своєю вагою. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш (Словник Грінченка).

4. заст., розм. Після розмірковування, роздумування вирішувати що-небудь. Після празника то і то наважував робить — от і наробивсь (Панас Мирний, V, 1955, 347); Поїхав [Іван] через ліс. Ніщо інше, як тільки мав гадку забити в лісі панотця. Видко, діло наважив іще дома (Лесь Мартович, Тв., 1954, 222); Злодії й наважили тих коней випрягти та вкрасти (Україна сміється, II, 1960, 168).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 22.

Коментарі (0)