в означеннях
Тлумачення, значення слова «навчений»:

НА́ВЧЕНИЙ, НАУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навчити, научити. Вона від дитини була навчена дбати про свою зверхність (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 90); Кілька пар гармат з навченими самим Наливайком пушкарями завершили похід десь аж на ранок (Іван Ле, Наливайко, 1957, 195); Він боявся посіяти в її душі підозру, боявся зійти за одного з тих благодійників, яких, навчені життям люди, обходять десятою дорогою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 71); Еней научений був добре, — Розвідник справжній був Еней (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 97);
//  навчено, безос. присудк. сл. Чого там панночки нашої не навчено! а найбільш, бачця, людей туманити! (Марко Вовчок, I, 1955, 105); — Коли ми по тюрмах гинемо, на ешафот ідемо.., — вона нам поміч дає. Птиця оця — наша робітнича мрія.. її горем нашим навчено (Юрій Яновський, I, 1954, 7).
 Навчений досвідом чого — який набув знань, навиків у житті, на практиці. Навчені досвідом минулої осені, німці прикладуть усіх сил, щоб не допустити до саботажу весняної кампанії (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 80); Навчений гірким досвідом — який набув знань, навиків і т. ін. на основі пережитого. Навчена гірким досвідом, вона, чітко вимовляючи німецькі слова, спитала, де можна бачити начальника (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 44.

Коментарі (0)