в означеннях
Тлумачення, значення слова «наверчений»:

НАВЕРЧЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навертіти2. Біля сухої, складеної неподалік від хмизу трави заздалегідь приготовано товсту з наверченими дірками колоду (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 29.

Коментарі (0)

НАВЕРЧЕНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навертіти 3. На голові у неї наверчене жмутом якесь ганчір'я (Степан Васильченко, I, 1959, 131); — Хоч гуляти? — питає підбігаючи дівчина в здоровенній хустці, що наверчена на шию, як ярмо (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 439).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 29.

Коментарі (0)