НАВЕ́РГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до навергати. Вітер ущух, спинилась злива.., і на путі, прокладеній бурею, лишилось тільки грубо навергане каміння (Петро Колесник, Терен.., 1959, 31).
НАВЕ́РГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до навергати. Вітер ущух, спинилась злива.., і на путі, прокладеній бурею, лишилось тільки грубо навергане каміння (Петро Колесник, Терен.., 1959, 31).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 27.