НАВІДНИ́Й, а, е.
1. Який наштовхує, наводить на потрібну думку, допомагав зрозуміти що-небудь. Підходжу до них [режисерів], вітаюся, починаю ставити навідні запитання (Олександр Довженко, III, 1960, 297).
2. спец. Тимчасово наведений для переправи. Навідний міст.