в означеннях
Тлумачення, значення слова «навідувати»:

НАВІДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВІДАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Відвідувати, провідувати кого-, що-небудь. Часто Христя під свято приходить до Мотрі побалакати, розважитись. Мотря й собі навідувала не вряди-годи Христю (Панас Мирний, II, 1954, 217); В коло обов'язків вихователя входило: ..бути присутнім на обіді й на вечері, навідувати спальні, влаштовувати бесіди й робити перевірку (Іван Микитенко, II, 1957, 549); Старий Перегуда вважав своїм обов'язком навідувати осиротілу Кухтину сім'ю, що без господаря лишилась (Арсен Іщук, Вербі вчани, 1961, 55); [Михайло:] А через те я повинен зараз вас покинуть, бо у мене є молода, і треба її навідать (Карпенко-Карий, III, 1961, 30); Він приймав у себе старого листоношу Федора Вуренкіна, що навідав його з цілою юрбою внуків та внучок (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 221);  * Образно. Там, далеко, на Вкраїні, Сяє сонечко ясне, Світить людям, та в чужині Не навідає мене (Павло Грабовський, I, 1959, 90).

2. заст. Відшукувати, знаходити що-небудь. Навідала [дівчина] кубелечко, де утка несеться (Павло Чубинський, V, 1874, 185).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 33.

Коментарі (0)