в означеннях
Тлумачення, значення слова «навіки»:

НАВІКИ, присл.

1. Назавжди. Тепер сняться мені ті гострі милі очі, але що було, те навіки минуло (Нечуй-Левицький, II, 1956, 108); Нещодавно ми з Волоковим відвідали оте навіки пам'ятне нам з сорок другого року містечко (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 108).
 Замовкнути навіки (навік) див. замовкнути.

2. У значній мірі, надзвичайно, дуже. Він був чоловік поважний і ходив усе понурою, а серцем був палкий навіки (Марко Вовчок, I, 1955, 144); Василина перелякалась навіки, хапала все з стола і ховала під лавку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56); Найбільше за всіх жалкує [Настя], що він їде з села. Навіть її навіки злющі очі беруться якоюсь тінню (Михайло Стельмах, II, 1962, 169);
//  Повністю, цілком. Погоріли ми навіки І нічого не зісталось! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 136); — Ой, який же бо ти дужий! Коли б ще трохи дужче — задушив би мене навіки! (Марко Вовчок, I, 1955, 158).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 34.

Коментарі (0)