в означеннях
Тлумачення, значення слова «навірчувати»:

НАВІРЧУВАТИ 1, ую, уєш, недок., НАВЕРНУТИ, верну, вернеш і НАВЕРТІТИ, рчу, ртиш, док., перех. Обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь; нагвинчувати. Навірчувати гайку на вісь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 34.

Коментарі (0)

НАВІРЧУВАТИ 2, ую, уєш, недок., НАВЕРТІТИ, рчу, ртиш док., перех.

1. Крутячи, виготовляти що-небудь. Навертіти цигарок.

2. Свердлячи, робити заглибини, отвори. — Ми вам ще раз навертимо дірок, а вибух робіть собі самі (Іван Франко, VIII, 1952, 414).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 34.

Коментарі (0)

НАВІРЧУВАТИ 3, ую, уєш, недок., НАВЕРТІТИ, рчу, ртиш і НАВЕРНУТИ, верну, вернеш, док., перех. Намотувати, накручувати на що-небудь. Він десь роздобув зручного кілка і тепер, навертівши штани й сорочку на голову.., сміливо всівся в розкаряці (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 74).
Навертіти в голові кому — запаморочити, закрутити голову кому-небудь. — Ви так навертіли мені в голові своїми докорами, що я не бачу іншого виходу позбутися вас (Іван Франко, VIII, 1952, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 34.

Коментарі (0)