НАВІТЬ, част. Уживається для виділення і підсилення
значення того слова або словосполучення, якого
стосується. Мовчки йдуть чумаки біля возів, не гомонять
поміж собою, не погукують на волів навіть (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 181); Навіть не закінчивши середньої школи,
Вася нетерпляче, з буйним азартом молодості, кинувся
у білий світ (Олесь Гончар, III, 1959, 186);
// у знач. спол.
Приєднує члени речення або речення і, крім
підсилювального відтінку, часто вносить ще відтінок
несподіваності. Марина не слухала батька, навіть не глянула
на нього, а ще дужче заголосила (Панас Мирний, IV, 1955,
229); Б'є вся артилерія, навіть зенітна (Іван Нехода, Хто сіє
вітер, 1959, 159).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 35.