в означеннях
Тлумачення, значення слова «навкруг»:

НАВКРУ́Г, присл., прийм. Те саме, що навколо. В лице сталевий вітер віє, лунає залпами навкруг (Володимир Сосюра, II, 1958, 404); Давид посовістився толочити цвіт, хоча й ніде нікого не було навкруг (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105); Пірнав [Прокіп] у гущу осінньої ночі і прислухався, як калатав стукач навкруг подвір'я (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83); Мама влаштовує танок навкруг ялинки (Оксана Іваненко, Опов., 1949, 100).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 36.

Коментарі (0)