в означеннях
Тлумачення, значення слова «навозити»:

НАВО́ЗИТИ, ожу, озиш, недок., НАВЕЗТИ, зу, зеш; мин. ч. навіз, навезла, ло; док., перех. Привозити кого-, що-небудь у великій кількості. Зо всього світу навозили у замок найдорожчих напитків (Олекса Стороженко, I, 1957, 307); Хоч був тато грізний, а проте дуже нас жалував. Було як поїде в Київ, то й навезе нам гостинців хороших (Марко Вовчок, I, 1955, 57).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 39.

Коментарі (0)

НАВОЗИ́ТИ, ожу, озиш, док., перех. За кілька заходів привезти що-небудь у великій кількості. — Якого хліба навозив!.. — подумав він із заздрістю, мало не з ненавистю до брата (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 120); Бразд подивився навкруг, погладив свою бороду. — Це ж лісу скільки треба. Навозити й пустити за вітром? (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 21); — А в кого є чим, понавозили дерева, двори позавалювали. Твій батько, Грицьку, теж на цілу хату вже навозив (Андрій Головко, II, 1957, 497).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 39.

Коментарі (0)