в означеннях
Тлумачення, значення слова «навтікача»:

НАВТІКАЧА́, присл., розм. Те саме, що навтіки. Оришка підвелась, напнула на голову рядно, прожогом кинулась навтікача (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 198); Малий злякано драпонув навтікача в садок (Олександр Гаврилюк, Вибр., 1949, 155).
 Дременути навтікача див. дременути.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 42.

Коментарі (0)