НАВЗДОГІНЦІ, НАЗДОГІНЦІ, присл., розм. Те саме, що навздогін. Собаки знов загавкали, побігли навздогінці за кіньми (Нечуй-Левицький, II, 1956, 31); Вхопивши коромисло, вона кинулась наздогінці за дітьми (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 223); * Образно. Гроза відійшла за місто. Вслід за чорною дощовою завісою промчались навздогінці.. шматки розідраних хмар (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 62).