НАЗАД, присл.
1. У напрямку, протилежному до
напрямку попереднього руху кого-, чого-небудь;
протилежне уперед. Вона була тиха, поважно
проходжувалася то вперед, то назад, мов справді велика пані
(Панас Мирний, III, 1954, 277); Серце її неспокійно калатало,
коли вона бігла назад, одшукуючи свої сліди (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 361); Хтось пробіг по сінцях, ляпаючи босими
ногами, швидко вернувся назад, гримнув дверима (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 19); — Правда, що ви могли б через океан —
туди й назад — без заправки? (Олесь Гончар, Тронка, 1963,
73).
♦ Іти (рухатися, поступатися) назад — повертатися
до старого, віджилого, попереднього становища. А коли
боятися іти вперед, це значить іти назад (Ленін, 25,
1951, 323); Хто не йде вперед, той поступається назад!
(Панас Мирний, III, 1954, 259); Крок назад див. крок; Ні
назад, ні вперед — нікуди; немає виходу. — За ці коні
можна попастися, мов жаба в тенет: ні назад, ні
вперед (Михайло Стельмах, I, 1962, 497); Оглядатися (оглянутися)
назад — пригадувати те, що відійшло; відтворювати
в пам'яті прожите, минуле. Сей день [роковини]
завжди якось неприємний, бо мимоволі оглядаюсь назад
(Леся Українка, V, 1956, 397); Одсуватися (одсунутися) назад —
відходити в минуле, забуватися; ставати неістотним,
другорядним. Їй було якось особливо весело і легко
сьогодні на душі: так здорово дихалось морозним повітрям,
все погане, що було в житті, обсувалося назад, блідло
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377).
2. У напрямку до заднього, тилового боку кого-, чого-небудь. Вийшла [Катерина] з села — серце мліє; Назад подивилась, Покивала головою Та й заголосила (Тарас Шевченко, I, 1951, 34); Тим часом вбігає схвильована Настуня, хустка збилась назад, сама спотикається (Степан Васильченко, III, 1960, 166); Проїхавши трохи, вони оглянулись назад (Олександр Довженко, I, 1958, 226).
3. На те саме місце. — Я шпурнув зневажливо
рукопись назад на стіл (Леся Українка, III, 1952, 691); Лейтенант
хотів звестися на ноги й з протяжним стогоном упав
назад на солому (Петро Панч, В дорозі, 1959, 122);
//
Зворотно. Візьміть назад свої гостинці, Одправте їх к
багатирю (Іван Котляревський, I, 1952, 275); — Віднеси [гроші] назад!
Чуєш? Зараз же! (Олександр Довженко, I, 1958, 457).
4. після сл., що вказують на кількість часу, і сл. тому. До цього часу, у минулому; раніше. 9 літ тому назад, коли святкували 25-літній ювілей літературної праці Франка, список його творів займав цілу книжку на 127 сторінок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Два тижні тому назад ми два рази були в театрі (Леся Українка, V, 1956, 134); Ректор перебував у хорошому настрої, бо ще годину назад одержав дуже втішного листа від свого сина (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 61).