НАЗЕ́МНИЙ, а, е.
1. Який міститься на земній
поверхні. Наземну станцію «Дніпро» увінчують білі
статуї, що символізують мир і працю (Максим Рильський, Веч.
розмови, 1962, 9); Є два типи гноєсховищ — наземні
й поглиблені (Добрива та їх використання, 1956, 51); Крім напівземлянок,
характерних для ранньотрипільського часу, будували
і глинобитні наземні споруди (Нариси стародавньої історії УРСР,
1957, 55);
// Який існує, живе, росте на землі.
Земноводні є першими наземними хребетними тваринами
(Визначник земноводних та плазунів, 1955, 8); Характерним для
цих степів є наявність.. розвинених наземних лишайників
та водоростей (Рослинність Нижнього Придніпров'я, 1956, 37).
2. Який діє, відбувається, здійснюється на земній
поверхні. Гул ескадрилій цілком перекривався гулом
наземної артилерії (Олесь Гончар, III, 1959, 415); Вартість
аеромагнітної зйомки в 30 разів менша за вартість
наземної магнітної зйомки (Наука і життя, 12, 1960, 24);
Силосуємо кукурудзу в основному наземним способом,
що є найбільш, вигідним (Хлібороб України, 10, 1963, 10);
// За релігійними уявленнями — земний; протилежне
загробний, потойбічний. [Диякон:]
З нас кожен певен, що ціни не має в твоїх очах життя
наземне марне, що дух твій поривається на волю в
горішні високості (Леся Українка, II, 1951, 493).