в означеннях
Тлумачення, значення слова «нажива»:

НАЖИВА 1, и, жін. Те саме, що наживка. Смагляве личко сяяло від щастя, Округлими ставали оченята, Коли хапав наживу окунець Чи лящик хитрий (Максим Рильський, II, 1960, 303).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 86.

Коментарі (0)

НАЖИВА 2, и, жін. Легке нетрудове збагачення; поступове збирання, нагромаджування, набування матеріальних цінностей, майна, грошей і т. ін. Грабовський викриває реакційність духівництва, показує.. як у погоні за наживою та владою воно продавало інтереси народу (Комуніст України, 8, 1964, 76); Не ради власної наживи Я зодчим виходив краї. Я — син Вітчизни, Я щасливий, Багатий розквітом її (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 135).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 86.

Коментарі (0)