в означеннях
Тлумачення, значення слова «назначати»:

НАЗНАЧАТИ 1, аю, аєш і НАЗНАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНАЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Ставити позначки, помітки на чому-небудь; значити, мітити. Отець Харитін назначав нігтем, доки прочитав, і дивився через книжку в вікно (Нечуй-Левицький, III, 1956, 88); Одібрав пробні картки від Попова. Знов мене не задовольняють. Надішлю тобі завтра рекомендованим листом — вибери, яка краще.. Одну я назначу № 1, а другу № 2 (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 182).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 92.

Коментарі (0)

НАЗНАЧАТИ 2, аю, аєш, недок., НАЗНАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Намічати строк, час чого-небудь; призначати. — Коли ж, батьки, назначите весілля? — спитав один староста з урядників (Нечуй-Левицький, I, 1956, 218);
//  Установлювати, визначати що-небудь. У неї лічитись не дорого, бо вона ціни не назначає, а всякий дає їй скільки може (Леся Українка, V, 1956, 163).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 92.

Коментарі (0)