в означеннях
Тлумачення, значення слова «назнавати»:

НАЗНАВАТИ, наю, наєш, недок., НАЗНАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.

1. Узнавати, вивідувати про існування, наявність чого-небудь. — Сьогодні оце, напившись чаю, побіжу по місті напитувать та назнавати квартиру для себе (Нечуй-Левицький, I, 1956, 583); [Химка:] Хату хотів купувати. Назнав, каже, двір, що продається (Панас Мирний, V, 1955, 252);
//  Знаходити, помічати, виявляти що-небудь. Назнав десь-то селянин В лісі шпаченята (Іван Манжура, Тв., 1955, 235); — Я назнав у одному місці свіжу сметану. У старої Прокопихи повна макітра назбирана (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44).

2. перев. док. Познайомившись, сподобати. Таки ж у нашому селі Назнав я дівчину... (Тарас Шевченко, I, 1951, 396); Раніше, бувало, назнає парубок дівчину, то зараз же й скаже батькові та матері, а ті підуть на розглядини, роздивляться (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 126).

3. тільки док. Зазнати, перенести багато неприємностей, горя і т. ін. Я кинулася до інших Олесевих знайомих, до котрих мала листи, але назнала стілько прикростей і сорому, що плюнула на все (Іван Франко, III, 1950, 112).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 92.

Коментарі (0)