в означеннях
Тлумачення, значення слова «назустріч»:

НАЗУСТРІЧ.

1. присл. У напрямку, протилежному до того, в якому хто-, що-небудь рухається, наближається. Стрів [Антін] несподівано Марту. Ішла назустріч (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 298); Колона машин саме спускалась в угорські рівнини. Назустріч котились широкі, як море, степи (Олесь Гончар, III, 1959, 173).

2. у знач. прийм., з дав. в. Уживається при позначенні напрямку, протилежного до того, в якому хто-, що-небудь рухається, розвивається і т. ін. Боса стала [Катерина] серед шляху, Втерлась рукавами. А москалі їй назустріч, Як один, верхами (Тарас Шевченко, I, 1963, 36); Карпо вирвав із кільця кавалок ковбаси, пішов назустріч Микиті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 386); Цибулини лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили, й стебла витикалися з землі назустріч сонцю (Олександр Довженко, I, 1958, 437);
//  Уживається при позначенні напрямку, що веде до зближення з ким-, чим-небудь. Вона підійшла і схилилася над Юрою. Юра потягся назустріч їй, весь затремтівши й завмерши від щастя (Юрій Смолич, II, 1958, 7).
Іти (піти) назустріч: а) (кому, чому) виявляти співчутливе, дружне ставлення до кого-, чого-небудь: сприяти, допомагати. Наші індійські друзі завжди йшли нам назустріч. Хочете подивитися фабрику? Будь ласка. Хочете заїхати в село? Просимо... (Василь Минко, Намасте.., 1957, 92); б) (чому) сприяти здійсненню чого-небудь, прискорювати те, що має статися. Російський народ прокидається до нової боротьби, іде назустріч новій революції (Ленін, 16, 1949, 315).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 94.

Коментарі (0)