в означеннях
Тлумачення, значення слова «неабиякий»:

НЕАБИ́ЯКИЙ, а, е.

1. Великий, немалий, значний. Швендяючи по надвір'ю, він бачив неабияку біганину в невістчиному дворі (Панас Мирний, IV, 1955, 58); Досвід у Григора був у цьому неабиякий, було чого повчитися (Андрій Головко, II, 1957, 304); Для плодотворних результатів роботи неабияке значення мають затишок і зручність робочої кімнати, робочого місця (Наука і життя, 10, 1956, 16).

2. Видатний, який виділяється з-поміж інших. — Я казав, що мій Іван майстер неабиякий (Іван Франко, IV, 1950, 499); На кораблі поговорювали, що в молодості він [командир корабля] був неабияким боксером (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1954, 91).

3. Не такий, як усі, як у всіх, не такий, як завжди; незвичайний. Та й клямка ж то була неабияка: гладкий дерев'яний кілок з прикріпленим до нього дерев'яним зазубцем (Іван Франко, II, 1950, 150); До того млин був як млин, — а роздивились на його пани, то й довідались зараз, що то млин неабиякий, бо в йому мелються для панів чари (Степан Васильченко, I, 1959, 190); Вістка була неабияка, щоб не насторожитись (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 88).

4. Не який-небудь, не якийсь там. — Панич здоровий, поставний, огрядний, вчений і таки чисто й по-модному вбраний, неабиякий простак (Нечуй-Левицький, III, 1956, 48); — От і поворуши мозком. Тобі потрібна жінка неабияка, а з освітою, перш за все (Андрій Головко, II, 1957, 559).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 244.

Коментарі (0)