в означеннях
Тлумачення, значення слова «небіжчик»:

НЕБІ́ЖЧИК, а, чол.

1. Померла людина; покійник. Панталаха впав лицем до помоста і, розтріскавши собі голову, відразу став небіжчиком (Іван Франко, II, 1950, 263); Кумиш, як жінка, не могла бути присутньою при обмиванні небіжчика (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 20);
//  перев. у прикладці, розм. Про померлу людину. — Юхим мій, небіжчик, перед тим, як погнали у город в тюрму, ніч лежав.. поранений, неперев'язаний (Андрій Головко, II, 1957, 496); — Ще мій батько небіжчик говорив, що Ярило.. їде по землі на білому коні (Михайло Стельмах, I, 1962, 407).

2. заст. Бідолаха. Його [Енея] мутило І коло серденька крутило, Небіжчик часто щось вздихав (Іван Котляревський, I, 1952, 112).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 248.

Коментарі (0)