в означеннях
Тлумачення, значення слова «небувалий»:

НЕБУВА́ЛИЙ, а, е.

1. Якого досі не було; невидатні, небачений. Тут і старе, й мале, бо кожному ж кортіло подивитися на небувале досі у слободі видовище (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 129); — Перед нами розкриваються можливості одержання рослин з небувалими властивостями (Олександр Довженко, I, 1958, 474); Ти вийди на вулицю зрання, Пройди через луки й городи, І от ти увійдеш неждано У сад небувалої вроди (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 54);
//  у знач. ім. небувале, лого, сер. Те, чого досі не було. В думках снується дійсне й небувале... (Максим Рильський, II, 1960, 121).

2. роялі. Який ніде не бував; який не має життєвого досвіду, мало бачив, мало зазнав. Їй, молодій та небувалій, близько все те доходило до серця, будило нерозгадані думка у її голові (Панас Мирний, III, 1954, 232); Спершу дуже трудно було: молодий-таки, небувалий, не вчений як слід (Андрій Головко, II, 1957, 404).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 250.

Коментарі (0)