в означеннях
Тлумачення, значення слова «небилиця»:

НЕБИЛИ́ЦЯ, і, жін.

1. Те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка. [Омелян:] Ви скажіть мені, пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (Іван Франко, IX, 1952, 174); Останнім часом деякі знайомі Вершиніна почали відверто сторонитись його, певне, повіривши небилицям (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 351);
//  Нісенітниця, дурниця. — Ви біля гадюки сиділи? — нічого не розуміючи, подивився [Яків] на попа, чи він сповна розуму верзе таку небилицю (Михайло Стельмах, I, 1962, 486).
Городити небилиці див. городити.

2. Невеликий фольклорний твір з сатиричним або гумористичним змістом, побудований на каламбурі. Оригінальним видом фольклору є небилиці — своєрідні каламбури, пройняті іронією (Вечірній Київ, 23.VII 1957, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 248.

Коментарі (0)