в означеннях
Тлумачення, значення слова «нечестивий»:

НЕЧЕСТИ́ВИЙ, а, е, книжн., заст. У віруючих — який ображає що-небудь святе, порушує узаконені релігією норми, моральні переконання; гріховний. І три папи, і баронство.. Зібралися, мов Іуди На суд нечестивий Против Христа (Тарас Шевченко, I, 1963, 267); [Сестра Мархва:] Та там, як кажуть, то, коли хоч сота доля є правди, і за ту соту її, як нечестиву, і одного дня держати не можна (Панас Мирний, V, 1955, 102); Він глянув на своїх, підняв заковану руку вгору і промовив голосно: — Дай же, боже, щоб усі, які тут стоять єретики, не почули нечестиві, як мучиться християнин! (Олександр Довженко, I, 1958, 271);
//  у знач. ім. нечестивий, вого, чол.; нечестива, вої, жін. Людина, яка порушує узаконені релігією норми, моральні переконання; грішник, грішниця. [Годвінсон:] Розмова з нечестивим і праведні уста споганить може (Леся Українка, III, 1952, 75).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 403.

Коментарі (0)