НЕЧИ́СТИЙ, а, е.
1. Брудний, непомитий,
непочищений і т. ін. Йду до церкви та гляну, що в мене нечисті
руки, та й зайду до криниці й помию собі руки й ноги
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 17);
// У якому є сміття, бруд,
покидьки; неприбраний. Розчинилася давно, давно вже
закрита брама тюрми і показала світові свій чорний
нечистий двір (Панас Мирний, I, 1954, 45); Щоб відійти від
гріха, швидко обертається [Роман] і вилітає з нечистої,
тісної од всякого добра кімнати (Михайло Стельмах, I, 1962, 122).
2. Неоднорідний, з домішкою чого-небудь. Сіра, нечиста вода пливла ліниво, заспано під уранішнім туманом... (Борис Грінченко, II, 1963, 275); Грузовик повернув із широкої вулиці в цей заулок і одразу застряв. Там було болото. Нечистий бензин давав стільки диму, що утворився швидко синій газ (Юрій Яновський, I, 1958, 197).
3. Неправильний, неточний (про звуки мови, вимову і т. ін.). Перечитав я Ваші байки, .. мова де-де нечиста (Панас Мирний, V, 1955, 384); — Боюся, що моя нечиста вимова вразить вашу любов до рідного слова (Юрій Смолич, I, 1958, 57).
4. перен. Який виражає порушення загальноприйнятих норм поведінки; гріховний, аморальний. [Кай Летіцій:] Та якось аж немило говорити. Сабіну та засуджено за зв'язок нечистий з рідним братом (Леся Українка, II, 1951, 368).
5. перен. В основі якого лежать нечесні дії, обман, шахрайство. В усіх капіталістичних країнах існують відсталі елементи робітничого класу, які переконані, що парламент є справжнім представником народу, і не бачать, що там застосовуються нечисті засоби (Ленін, 31, 1951, 219); Він сидів, у три погибелі зігнувшись, на брудній підлозі коло шахматної дошки.., завжди готовий дряпатися нігтями за нечисту гру (Степан Васильченко, II, 1959, 148).
6. За релігійними забобонами — зв'язаний зі злим духом. Не можна мені довше на Ришканівці жити, думаю я: тут місце нечисте, а моя кума відьма (Нечуй-Левицький, III, 1956, 260); Це їй нагадало клапті з тих казок, де страховища стережуть нечисті багатства (Михайло Стельмах, ї, 1962, 295).
7. у знач. ім. нечистий, того, чол.; нечиста, тої, жін.
За релігійними забобонами — надприродна істота, що
втілює в собі зло; біс, чорт, сатана. Йому здалось, що
нечистий перекинувся звірюкою й плигнув у садок
(Нечуй-Левицький, I, 1956, 353); Пішли вони [коноводи] в Диблі
і зовсім уже налагодилися вивести пару добрих коней.
Коли тут нечиста нагнала гурт п'яних.., і вся справа
ляснула (Борис Грінченко, II, 1963, 275).
♦ К нечистій матері, лайл. — уживається для
вираження незадоволення, досади і т. ін. з приводу чиєїсь
поведінки, вчинків і т. ін. — Та ну тебе к нечистій матері!.. —
скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка...
(Панас Мирний, I, 1949, 285); Через мить вода вирвала к нечистій
матері у нього люльку із зубів і змила з голови бриля
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 277); Куди (звідки) нечистий (чорт,
чорти і т. ін.) несе (несуть) див. нести; Нечиста рука;
Нечисті руки — безчесний, непорядний вчинок.
Лихий ворог позавидував йому, одняв землю, закрив своєю
нечистою рукою її милий образ... (Панас Мирний, I, 1949,
251); Нечистий носить див. носити; Нечиста сила:
а) те саме, що Злий (нечистий, лихий і т. ін.) дух
(див. дух). Зять називав тестя божевільним та казав,
що він запродав душу нечистій силі (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
10); * У порівняннях. В темні, безмісячні ночі, мов нечиста
сила, .. прослизали заскорузлі, просалені до самої душі
баришники в голодне місто (Михайло Стельмах, II, 1962, 35);
б) уживається як лайливий вираз. Ось Василина й
непорядок угледіла, кинулась до сіней і там загримів її
обурений голос: — Куди це і для чого це, нечиста сило, решето
цупиш? (Михайло Стельмах, I, 1962, 516); Нечиста совість у
кого; Нечистий на совість хто — хто-небудь вчинив злочин
або зробив непорядний, непристойний вчинок. — Не
можу отак на світі жити.. Совість нечиста в мене,
і я далі не можу... не можу мовчати (Анатолій Шиян, Баланда,
1957, 96); Було в газетах чимало й фейлетонів, в яких
картали нечистих на совість людей (Ярослав Гримайло, Подробиці..,
1956, 127); Нечистий би його взяв — уживається як
лайливий вираз; Нечистий дух див. дух; Нечистий
(лихий) поплутав див. поплутати; Нечистий на
руку — здатний красти, шахрувати. Жив в одному
селі дяк Данило і дуже нечистий на руку. Щоразу в
церковній касі за його дякування бракувало то два
злотих, то п'ять (Україна сміється, I, 1960, 141); Так,
ніби непоганий хлопчина, і завзятий, і в боях не
останній, а от на руку нечистий (Яків Баш, На землі.., 1957, 51).