НЕДІЄЗДА́ТНИЙ, а, е.
1. Нездатний до діяльності.
2. юр. Позбавлений здатності самостійно здійснювати дії юридичного характеру і нести відповідальність за них.
НЕДІЄЗДА́ТНИЙ, а, е.
1. Нездатний до діяльності.
2. юр. Позбавлений здатності самостійно здійснювати дії юридичного характеру і нести відповідальність за них.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 284.