в означеннях
Тлумачення, значення слова «недогода»:

НЕДОГО́ДА, и, жін.

1. Незадоволення чим-небудь або вчинками, діями когось. [Вейнгольд:] Все ж це голодні, темні люди. Вони так показують свою недогоду, як уміють (Леся Українка, IV, 1954, 235);
//  рідко. Те, що є незручним, невигідним для кого-небудь; недолік. — Ваш таточко.. почав мене день у день догризати тою службою.. та розмальовувати перед очима всі її недогоди (Іван Франко, II, 1950, 327); Я взяв собі меншу хатинку, яка хоч і має ту недогоду, що з неї в двері до хазяйської пекарні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 145);
//  у знач. присудк. сл. Не задовольняє кого-небудь, не подобається кому-небудь. Все недогода бабиній дівці (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 229); — Тим вченим скрізь недогода! Такі образи хіба в Лаврі знайдете, — сказав гордо отець Степан (Нечуй-Левицький, III, 1956, 25); — Чого ж твоя жінка ще хоче? — насуплюється Мірошниченко. — То щодня бігала, щоб не забулися про вас [і дали землю], бо ви, мовляв, коло лісу живете, а тепер знову недогода? (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).

2. заст. Невдача. Од того часу, як тільки траплялась Онисі яка недогода, вона все репетувала та нахвалялась, що покине зятя й поїде до сина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 209); Будьмо щасливі наперекір всім недогодам і неприємностям (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 184).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 291.

Коментарі (0)