НЕДО́ХВА́Т, у, чол., розм. Те саме, що недостача 2. [Костомаров:] Та й стільців, до речі, з собою принеси. Бо недохват. Не вмістимось (Павло Тичина, I, 1957, 317).
НЕДО́ХВА́Т, у, чол., розм. Те саме, що недостача 2. [Костомаров:] Та й стільців, до речі, з собою принеси. Бо недохват. Не вмістимось (Павло Тичина, I, 1957, 317).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 302.