НЕДОЛІ́Т, льоту, чол. Падання летючого предмета ближче, ніж намічалось. Снаряди вибухають, розносячи в клоччя сіро-зелених солдатів, посланих Гітлером на Ленінград. — Недоліт. Винос вправо! (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 282); У сквері діти бавляться «в війну», Штурмують ловко снігову фортецю. От сніжка пада... — Тьху ти! Недоліт! (Валентин Бичко, Простота, 1963, 57).