в означеннях
Тлумачення, значення слова «недостача»:

НЕДОСТА́ЧА, і, жін.

1. перев. мн., рідко. Те саме, що нестаток 1. Гірко жилося Тарасові в рідній сім'ї через злидні та недостачі (Панас Мирний, V, 1955, 309).

2. у чому, чого. Відсутність, брак достатньої кількості чого-небудь; нестача. Галат.. ловив тепер під кулями коней і поповняв ними недостачу в тачанках (Юрій Яновський, I, 1958, 164); Ґрунти з підвищеною кислотністю і недостачею кальцію не мають міцної структури (Хлібороб України, 7, 1964, 16).

3. Відсутність належної кількості грошей, товарів і т. ін., виявлена при перевірці. Чи в неї сьогодні ревізія? Так, ревізія. А він і забув.. Коли б хоч недостачі в неї не було (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 441);
//  Частина, якої не вистачає до повної кількості. Завод наш плану не давав — Бува ще й гірш на світі... І наш директор приписав Ту недостачу в звіті (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 367).

4. розм., рідко. Негативна риса кого-небудь; недолік. — Знаєш, Ганю, яка в тебе недостача?.. В тобі нема ні кришки гордощів (Нечуй-Левицький, I, 1956, 166).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 299.

Коментарі (0)