НЕДОСТА́ТНЬО.
1. Присл. до недостатній. Мало ми вчимося у класиків, недостатньо знаємо життя (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 62).
2. у знач. присудк. сл. Не вистачить, не досить; мало. Одної червоноармійської рішучості, готовності іти на трясовини та багнища Сиваша тут недостатньо (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 692).