в означеннях
Тлумачення, значення слова «недотепа»:

НЕДОТЕ́ПА, и, чол. і жін., розм.

1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. — Що ти таки, старий, думаєш з ним [сином], що він до зросту дійшов, а така недотепа — нічого робити не вміє? (Українські народні казки, легенди.., 1957, 101); Виросте ж людям на сором отака недотепа, що й тарілки помити як слід незугарна (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 265);
//  Уживається як лайливе слово. — Хотіла учительку вдарить, а стьобнула себе по очах, недотепа (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 418).

2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 301.

Коментарі (0)