НЕДОУ́МКУВАТО. Присл. до недоумкуватий. Гнат недоумкувато кліпав очима (Петро Панч, Ерік.., 1950, 121); Не знаючи, для чого їх викликано, вони недоумкувато тупцялись перед ґанком управите левого дому (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 55).