НЕДВОЗНА́ЧНО. Присл. до недвозначний. Дівчина недвозначно натякала, що Макарові час би вже женитися (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 188); * Образно. Жерла гармат недвозначно були наведені на дорогу (Яків Качура, Вибр., 1953, 327).
НЕДВОЗНА́ЧНО. Присл. до недвозначний. Дівчина недвозначно натякала, що Макарові час би вже женитися (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 188); * Образно. Жерла гармат недвозначно були наведені на дорогу (Яків Качура, Вибр., 1953, 327).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 283.