НЕЕТИ́ЧНО. Присл. до неетичний;
// у знач. присудк.
сл. Він подумав, що мирного часу [у мирний час] вона
обов'язково носила б плаття з глибоким вирізом, і
нікому б не спало на думку, що це неетично чи нескромно
(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 50).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 304.