в означеннях
Тлумачення, значення слова «негарний»:

НЕГА́РНИЙ, а, е.

1. Який не приваблює своїм зовнішнім виглядом; некрасивий. Я раптом побачив.. дівчат у хмарі пилу, що вертають з чужої роботи, брудних, негарних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 232); Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! (Олександр Довженко, II, 1959, 28).

2. Позбавлений позитивних якостей, властивостей; поганий, недоброякісний. [Орест:] Ну, там далі цей вірш зовсім негарний, не варт і читати (Леся Українка, II, 1951, 30); Вихователька, крекчучи, ступила на ослінчик і почала ретельно обслідувати, чому ж таки погасла лампадка. Чи ґнотик негарний, чи оливи треба долити? (Олесь Донченко, III, 1956, 22);
//  рідко. Поганий на смак; несмачний. — Негарна [ковбаса], — одказала вона.. — От як я ..їла [у пана] — нігде вже такої не їстиму, — молочна та пухка — губами їж (Панас Мирний, IV, 1955, 50).

3. Наділений негативними моральними якостями, властивостями; непорядний. Сьогодні написав до брата у Київ, а завтра думаю ще до того мовчазного приятеля Іващенка, негарний він друзяка (Панас Мирний, V, 1955, 328);
//  Який заслуговує на осуд, не відповідає певним нормам (про поведінку, манери людини). [Хлопець:] Чого ти зараз все приміряєш до себе? Се, знаєш, негарна звичайна (Леся Українка, II, 1951, 100); — Носіть його [червоний галстук] з честю, не заплямуйте негарним вчинком (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 42);
//  Яким виражається негативне в поведінці, вчинках і т. ін. кого-небудь. — Ти, Ганю, мабуть, дивилася на неї негарними очима (Нечуй-Левицький, I, 1956, 164); — А, і баба вже тут. Злітала вже. — І знати по голосу було, що в усах у нього проповзла гадючкою негарна усмішка (Андрій Головко, I, 1957, 263); — Він каже негарні речі (Олександр Довженко, I, 1958, 303).

4. Який не провіщає доброго, не пов'язаний з радісним; безутішніш, сумний. Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде — ні щастя, ні вжитку, бо позавчора негарний сон їй снився... (Марко Вовчок, VI, 1950, 276); Матушка Раїса, наче відчувши, що трапилось щось негарне, швидко ввійшла в кімнату (Олесь Донченко, III, 1956, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 275.

Коментарі (0)