в означеннях
Тлумачення, значення слова «негаснучий»:

НЕГА́СНУЧИЙ, а, е.

1. Який постійно горить, світить, не гасне. Негаснуча зірка;  * У порівняннях. Очі засіяли в нього Молодим, негаснучим вогнем (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 144).

2. перен. Який весь час існує, діє, не втрачає свого значення, своєї сили. Сагайда всю свою незграбну, ще не прочахлу закоханість в Юрія Брянського тепер переніс на ветеранів роти, на тих людей, що мовби несли на собі негаснучий відблиск загиблого друга-офіцера (Олесь Гончар, III, 1959, 331); Палай, наше вогнище, тепле і рідне — Зоря піонерських негаснучих літ! (Валентин Бичко, Вогники, 1959, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 276.

Коментарі (0)