в означеннях
Тлумачення, значення слова «негідь»:

НЕГІДЬ 1, годі, жін., заст. Негода (у 1 знач.). Галецька осміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 282); Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе (Борис Грінченко, I, 1963, 51); Хоч яка негідь, аж горобці поховаються, аж всі люде дрижака справляють, .. а Опанас своє: — Ловка погодка-о (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 277.

Коментарі (0)

НЕГІДЬ 2, годі, жін., збірн.

1. Що-небудь непридатне, непотрібне. Я думаю, що тепер ти схочеш більше до «Дзвінка» писати, бо, сподіваюсь, у нас не буде того, щоб маринувати добрі праці по три роки, а всяку негідь друкувати (Леся Українка, V, 1956, 114); [Чубенко:] Чого це від тебе димом тягне? Завжди від вашого брата-хіміка якоюсь негіддю несе (Іван Кочерга, II, 1956, 267).

2. Люди, наділені негативними моральними якостями. — Погубити нещасну дитину! Звести з такою негіддю, з таким деспотом. Це ж твоїх рук діло!.. — накинулася на мене Маруся (Любов Яновська, I, 1959, 460); — Вибухни, на нещастя, війна — і така негідь [прогульники] може завдати величезної шкоди! (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 143);
//  лайл. Уживається з метою образити кого-небудь, засудити чиюсь поведінку (при звертанні). — Ти що робиш, негідь! — ображеним зойком верескнула панська душа (Михайло Стельмах, I, 1962, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 277.

Коментарі (0)