Словник української мови

НЕГУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Нехтувати. Вона любить одного, любить його, негуючи всякі звичаї, і не хоче ні на кого зміняти (Панас Мирний, V, 1955, 424); Та й що значить слово «ренегат»? Значить чоловіка, котрий негує, відкидає те, що до нього вважалося як positum [позитивне] (Іван Франко, XVI, 1955, 136);
//  Зневажати. За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти? (Словник Грінченка).