в означеннях
Тлумачення, значення слова «неімущий»:

НЕІМУ́ЩИЙ, а, е. Який не має достатніх засобів для існування, терпить нужду; бідний, нужденний. Ні одна з легалізованих партій в Росії, ні одна з ліберальних і демократичних партій.. не дала того, що дала партія робітничого класу, партія загнаних у підпілля неімущих пролетарів.. (Ленін, 20, 1950, 498);
//  у знач. ім. неімущий, щого, чол. Людина, яка не має достатніх засобів для існування; бідняк. Тільки збере [Наум] хоч трохи чого, так і роздає бідним та неімущим (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 324.

Коментарі (0)