НЕКЛІ́ПАЮЧИЙ, а, е. Пильний, нерухомий (про погляд, очі); немнгаючий. Дівчина проводжала літака некліпаючим поглядом (Олесь Гончар, Земля.., 1947, 92); Скляні, не кліпаючі очі дивилися кудись у куток (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 151).